Пурпоровії вітрила

І  все-таки  воно  існує
Не  в  маривах,не  в  сновидіннях.
А  поряд,  ні  в  мені,
І  через  мене  протікає
Життя  моє.
Буянням  осені,
Різноманіттям  кольорів.
Та  нових  в  них  відтінків  невідомих.
Раніше  не  помітила  б  я  їх.
Це  з  часом  все  проходить,
Єдине,що  незмінним  залишилось
Так  це  душа  моя  і  мов  дитина
Піднявши  вверх  пурпоровії  вітрила
В  далекії  світи
З  надією  лечу.......

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=370063
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 10.10.2012
автор: Тамара Піддубна