Щастя вливалося в очі мої,
Бо руками трималась за тебе,
А ти посміхався шалено мені,
І шепотів на вушко: "Так треба!"
Лише із тобою впізнала я те,
Що всі називають коханням.
Пропускаю крізь себе всього я тебе
Й забуваю про ницість прощання.
"Я з тобою навіки, обоє разОм",-
Шепочу ці слова як закляття.
Почуття - то вогонь, дим весь геть та низОм.
Кохання то є чистого роду прокляття.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=370005
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.10.2012
автор: Зима