Стіна повік посиплеться униз,
Глибокий видих ляже на долоні...
Не залишай своїх раптових криз
І безнадійно-вічних еталонів.
Хай по очах стікатимуть струмки -
Шалених мрій і пройдених етапів.
Приймай - вхідні і вихідні - дзвінки,
Допоки всіх - потрібних ще - не втратив.
І, зрікшися невивержених сліз,
Не забувай свої осінні дати...
Стіна повік посиплеться униз -
Востаннє попросивши закричати.
(2,10.10.12)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=369944
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.10.2012
автор: Юра Васюта