Я більше не п`ю кави,
Не мокну під осіннім дощем.
Не прагну ніякої слави,
Живу, ніби останнім днем.
Я більше уже не твоя,
Та, на жаль, і собі не належу.
Вільна морська течія,
Яка нагадує мені страшну вежу.
Я більше не хочу вставати,
Однак, світ викликає на бій.
Навколо одні тільки втрати,
А ти близьким залишитись зумій!?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=369868
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.10.2012
автор: Lili