співа печально сум у мене у кімнаті..
й самотність тихо обійма за плечі.
над головою хмаряться кудлаті.
і час так швидко пролетів після моєї втечі.
ще трішки і зима залізе під рукав.
так легко цілуватиме зап’ястя..
так ніжно, так, як ти поцілував
у час мого найбільшого нещастя.
коли в найхолоднішу літню ніч,
ти грів мене за надцять кілометрів.
хоч і не були ми з тобою віч на віч,
та душі наші були на відстані якихось міліметрів..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=369847
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.10.2012
автор: Клара Т.