Примарою стаю….

Осiнь  надворi,тепло  в  душi
Листя  поволi  злiтає  з  кущiв.
Серце  холодним  покрите  льодком,
Земля  вже  одiлась  густим  холодком.
Кров  захолола  по  венах  тече,
Тихо  сумує,бiлiє  лице.
Крокую  без  слiв  у  холодну  пiтьму
Немовби  саджають  навiчно  в  тюрму.
Нiч  пробирає  усю  до  кiсток,
Самотня,як  в  лiсi  самотнiй  листок.
I  мов  примарою  стаю,
Просто  iсную,але  не  живу.
Мрiю  вбиваю,без  жалю  i  слiз,
"Хочеш?..Iди!"-ось  мiй  девiз.
Я  вже  давно  звикла  сама,
Та  й  болю  такого  у  серцi  нема...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=369773
Рубрика: Присвячення
дата надходження 09.10.2012
автор: З надiєю!