Ми всі зачекалися кінця світу,
А він з кожним роком все далі й далі,
Біжить уперто, несамовито,
Втікає від нас, на ходу сандалі
Скидає з ніг,
Жбурляє в обличчя,
А ми чекаємо, а ми кличемо,
А ми хочемо щось змінити,
Але нам неодмінно кінець світу,
Кініць всього потрібно бачити,
Без нього лячно, нестерпо лячно,
Бо ж раптом далі доведеться жити –
Відкрито, сміливо, як сонце й діти,
А ми розівчились,
Ми дорослі…
Нам лиш би за планом все,
Й бажано в прозі…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=369644
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.10.2012
автор: Ярина Левицкая