Навчитися сміятися крізь болі,
За усмішкою стримувати сміх.
Лиш щирі у житті сповняти ролі.
Ніколи не зануритись у гріх.
Лиш правдоюЗустріти всі питання,
Байдужість розірвати: з прірви - вниз.
Прокинувшись де-небудь спозарання,
Як оптиміст вдихати щастя бриз.
Чому твоє життя таке коротке?
Бо ти не бачиш вічного у нім.
То, може, познімаєш всі колодки
І повноту, і радість впустиш в дім?!
Присвячено всім і кожному!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=369557
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.10.2012
автор: Андрій Конопко