Ти був і є й залишишся собою,
Зелений горизонт в твоїх очах,
Мій океан з солодкою журбою
тону в Тобі у своїх снах..
Там висота прозора та мрійлива
Грайливе світло просікає глибину
На суші зараз десь можливо злива,
А я тону в тобі, тону…
І дна нема й поверхні вже не видно,
Лиш контури незрозумілих сподівань
Можливо все для тебе стало очевидно,
А я тону, тону вже без вагань…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=369450
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.10.2012
автор: Анн Дріана