Пірнає осінь у бурштин.
Трима пожар терпіння у чуванні:
пильнує пам’ять прохолодний тин,
а думка губиться в пустім гаданні.
Отак і є, так добре є, хай так.
Тут розум хай прозріння не чіпає.
Хай кісточки вишень склада в тартак
і беззмістовно їх собі пиляє.
А ти в той час повітря захопи,
наповни ним грудей тужаве поле
і позбирай у золоті снопи
колосся, що знанням поразки коле.
Кармелі серця. Синаї пустель.
Літа самотні між горами горя.
А наяву – низькі окови стель
для жінки, упокореної болем.
© Оксана Бігун, всі права застережено
Читайте нову збірку поезій "Відстань до кордону" сучасної української поетеси Оксани БІГУН на веб-сторінці http://oksanabihun.com/.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=369404
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.10.2012
автор: oxi_bi