Багато хто з моїх знайомих
Прибився західних земель.
Шпаркі, як кажуть, на підйомі
До кращих подались осель.
Були між ними патріоти.
Сказати б, жадібні? Так ні.
Квартири мали і роботу,
Людей впливових між рідні.
Шуміли: "Ми міцного роду
І щиро віддані йому".
А тільки трапилась нагода,
Розвіялись по одному́.
І я у Західну віконце
З гуцулом-тестем прорубав.
Хоч наше і не гірше сонце, -
Гайнув, бо привід таки мав.
З чужих столів поїсть-попити,
Відчути радощів земних,
Побачити, щоб зрозуміти:
Ну чим намащено у них?
А ще довідатись кортіло,
Куди так щільно тисне люд?
Чому ніяка владна сили
Не в силі втримати їх тут?
На чужину погнути спину
Не раз щороку виїжджав,
З Німеччини на Україну
Хрусткі банкноти виряджав.
І все одно не міг збагнути
Любов слов'ян до чужини:
Не встигли Ґрінвіч перетнути, -
Американці вже вони.
Ніхто там нас не виглядає,
Грошей "за так" не роздає.
І в них буденність набридає,
І там рутина дістає.
Хоч, правда, побут там зручніший,
І підлататись можна враз.
Так їдуть же не найбідніші,
А найкмітливіші від нас.
Не стану до уваги брати
Високий сервіс по містах.
За зручність треба там бабра́ти
Не менш, ніж у своїх краях.
Там люди не такі сердечні:
Сухі та стримані, аж сміх.
На око вишукані, ґречні, -
Насправді б́айдужі до всіх.
Тиняєшся між них, як привид,
Без центів не наллють води,
Тому заможність - ще не привід
Для переселення туди.
Можливо, жити я не вмію?
Втрачаю вигоду свою?
Я Україною хворію,
А інше - людям віддаю.
20 серпня 2007 року
Вірш опубліковано:
- Антологія української інтернет-поезії «За межею означень…», Івано-Франківськ, Місто НВ, 2009 р.
- Журнал «Далекосхідна хвиля», №18, Хабаровськ, 2010 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=36940
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 21.08.2007
автор: Ігор Рубцов