Під уламками часу,
неначе на самотній війні з думками,
ми боролися за нас, за наші втомлені болем серця.
Під уламками неба,
неначе на тривалому бою з богами,
ми молились за нас, за тих в кого тепла душа.
Під уламками долі,
неначе на стародавній дуелі з словами,
ми тримались за нас, за наші відверті тіла.
Під уламками сенсу,
неначе в пустелі з важливими серцю книжками,
ми шукали себе, ми шукали свої почуття.
Залишаючи час.
Я до тебе між снів притулюсь.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=369386
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.10.2012
автор: Alexander Marchuk