По стиглому виноградному грону,
Золотистим янтарем наповненому,
Стікає сльоза хмільна та вогниста,
Медового вина, в мої спраглі вуста.
Мов поцілунок осені відвертий,
Солодкий , терпкий і доволі упертий,
Як твій перший, незабутній і чистий,
Такий світло- сонячний та променистий.
Розтікається по тілу, бринить в жилках
Кров густа, хлюпоче любов'ю в мізках,
Наповнює теплом, звабливого літа,
Моє серце. Душа була зігріта,
Духом кохання й чуттєвим ароматом
Пристрасті, що спопеляє. Сонетом
Літньої ночі, в палких вустах солов'я...
Плине в небесну синь молитва моя.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=369328
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.10.2012
автор: Макієвська Наталія Є.