Купюра падає зі столу,
Створюючи ефект метелика
На світову економіку та і життя загалом.
Моє літо закінчується
Рутина, як рельєф на «десятці» -
Скільки ліній, скільки сюжетів
А результату немає.
Як круговерть грошей по гаманцях.
Мізерно так жити.
Ти створюєш список, що треба чи хочеш зробити
І так, що егоцентризм зашкалює.
Кому це все треба?
Життя – очевидно наївний шаблон.
Ти не авантюрист, бо не віриш в себе,
Тому, що слабкий, бо стандартно живеш.
Стандартно кажеш? Гадаю,ні.
Хтось і не замислюється
А тобі нудно жити.
Однозначно, нічого не змінити
Покора – основна форма саморабства.
Комфорт - його допоміжна деталь.
Гроші – все, що цим керує.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=369321
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 07.10.2012
автор: Грегор Криничний