Я не обижен на судьбу ( c приколом)

Я  не  обижен  на  судьбу
И  на  тебя  родная
А  все  стихи  что  вывожу
Пишу  я  лишь  скучая
-------------
Дзвоню  тобі  раз  10  в  день
Щоб  знов  поговорити
Якщо  копати  трухлий  пень
То  вже  би  зміг  відрити
 
Ти  кажеш  не  пиши  віршів
Вони  мені  не  треба
Звинять  неначе  комарі
Що  прилетіли  з  неба
 
Вони  мені  набридли  Всі
Жалітися  вже  марно,
Я  краще  піду  у  кущі
Та  пошмалю  там  гарно
 
Вірші  пишу  лише  тобі  
І  не  жаліюсь  мила,
Я    наче  пишу  по  воді
Засунув  в  неї  вила
 
Тому  ти  близько  не  сприймай
До  серця,  що  говорю
Віршів  моїх  не  зберігай
Спали  їх  всіх  зі  мною
 
Тоді  не  буду  вже  писать
Казати  що  кохаю
Та  мабуть  буду  краще  спать
Що  клопоту  не  маю.
---------------
От  сердца  Все  тебе  пишу
Люблю  тебя  я  очень
Хоть  сколько  лет  уже  прошло
Ты  мой  родной  кусочек.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=36927
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 21.08.2007
автор: dmitry