Ти повернулася з перегонів
Тіло палає, люба, тіло палає
Ти втомлена й тіло вогнем, і ти готова була вже віддатися з головою
Але ти дружиш з головою…
А тіло палає, люба, тіло палає
Нащо тобі ті слова?
Нащо тобі захисток? Маленька криївка у лісі.
Вилазь, люба, бо тіло палає
З перегонів, з перегонів
Сідай за кермо свого боліда
Фест-кар, щоб швидко-швидко
Й їдь до свого любчика, до потойбіччя
Газ до кінця
Світло ліхтаря
«До тебе я їду, до тебе їду я»
А тіло палає. Співай.
Електрика. Вогонь
Тіло палає, люба, тіло палає
Шалені думки розгалужують реальність
Вони ще пов’язані з тією ж людиною
Пальці вологі
Ночі сумні
Тіло палає, падає
А ти мовчи як мовчиш.
Ти повернулася з перегонів.
Закривавлена
Розбита
Кості, м'ясо, і щоночі
Дурієш з кимось. Якого кольорі цього «когось» очі?
Воно тебе любить, воно тобою керує, воно тебе забирає
А тіло палає, люба, тіло палає
(Дай мені ще про це сказати, слухай, ну!)
Ти ще пахнеш мною
Мій одяг ще теплий від твого поту
На знімках ти посміхаєшся, а мене там немає
Мене ніхто вже не тримає, «стрибай!», ніхто не тримає
Луною
На усіх аркушах твої телефони
Монотонно наступні рядки
Тіло згоріло. Ало? Гудки.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=369007
Рубрика: Білий вірш
дата надходження 06.10.2012
автор: dope69