пам'ятаєш
ти завжди казала
що можна купувати людей?
розповідала
як часто своїми
ненаситними пальцями
шукала їх ярлики
пристукуючи так дивно зубами
ти мерзнеш, я знаю
а потім згадую про твоїх
манекенів
ти крала їх просто з вітрини
і несла з собою
на край світу а може край міста
обіймала їх там і ридала
а потім вночі
покидала на звалищі
своїх мрій-цигарок
і слухала мовчки
як співають коти
восени ж
ти писала трагедії
щоб чужі
віднайшли в тобі
цінники
вимикала мобільний
і вони так довго
так глибоко
шукали в тобі твою вартість
що потім сповзали безсило додолу:
ти безцінна поки на нашій землі
але знижки в твоїй голові
крихітко
так і не зуміли
перекреслити націнки у людях
тобі
залишається лиш підкоритись
і нарешті озирнутись
на стоки
допоки
я стікаю
любов'ю
і знаєш
навіть якщо б ти не була
головним брендом у моєму житті
все одно б я вибрав тебе
бо цілуватиму я лиш твоє оголене тіло
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=368938
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.10.2012
автор: katzekratzet