* * *

…А  он,  мятежный,  просит  бури,
                                           Как  будто  в  бурях  есть    покой.
                                                                                   М.Ю.Лермонтов

Чомусь  моє  єство  радіє
Тоді,  як  небо  хмарами  затяте,
Не  там  де  краєм  голубіє,
А  де  все  чорне  та  кудлате.

Я  вже  не  раз  питав  його,
Кого  всі  богом  називають,
Де  б  спокою  знайти  свого,
Можливо  там,  де  ангели  літають.

Та  він  мовчить,  а  що  казати,
На  все  не  може  бути  слів.
За  що  мені  допомагати?
Адже  я  сам  цього  хотів.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=368862
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.10.2012
автор: Платон Маляр