* * *

Я  вважав,  що  ти  удача,
І  навіть  якось  загадав
Якщо  знов  тебе  побачу,
То  зміниться  стан  моїх  справ.

Усе  в  житті  лиш  раз  буває,
Від  народження  до  смерті,
Назад  ніколи  не  вертає,
Та  й  не  бажає  пам'ять  стерти
Все  те,  що  до  душі  припало
Серед  підлот  несамовитих.
А  серце  ніжно  лоскотало
Проміння  поглядів  відкритих.

Та  дива  мабуть  вже  не  буде.
Удачі  ж  бо  завжди  не  мав.
Того  ніколи  не  забуду,
Як  сам  себе  я  обікрав.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=368860
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.10.2012
автор: Платон Маляр