Ніч манить…

Від  нас  закрився  білий  світ:

Завісивши  полотна  темні,

В  зірках  залишивши  свій  слід,

Відкрив  нам  двері  потаємні

Життя  нічного.  Мов  той  мід,

Смакуємо  спокуси  ночі,

Здійснивши  вільний  свій  політ

В  її  глибокі  чорні  очі.

І  каже  нам  вона  -  "Привіт...",

Все  манячи  в  свої  тенета.

Неначе  той  колючий  дріт

Навколо  тіла  -  ночі  пута:

Тривожать  крихітний  твій  світ,

Який  щосили  прагне  жити,

Вітавши  вранці  сонця  цвіт;

А  уночі  потрібно  с-п-а-т-и.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=368732
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.10.2012
автор: Бойчук Роман