Ну..
Я напевно піду.
Ні..-
Не треба мене проводжати.
Так.
Я номер, змінила сьогодні.
Та не треба тобі його знати.
Бо я трубку вже більш не візьму.
Видаляй ти мене із контактів.
Вибач.
Я сьогодні піду назавжди.
Я до тебе вже більш не вернуся.
Любий.
Ні.
Не тримай,я прошу.
Так.
Кохаю,тебе до безтями.
Але сил більш немає триматись.
Ти вбиваєш словами в секунди.
І лікуєш годинами потім.
А душа все болить і болить.
Їй немає вже сил на страждання.
Прощавай.
Мій коханий.
Єдиний.
Що?
Ні,ми друзями бути не можем.
Як, чому?
Тут все ясно й без слів.
Бо кохання болюче.
Стражденне.
Й шалене.
Але ж воно є.
І нікуди його нам діти.
Я піду.
Прощавай.
Та завжди пам’ятай:
Що, кохаю тебе до безтями.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=368693
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.10.2012
автор: AlienVetrova