Дитина, сидить у кутку і плаче
Не боячись грози
Надіючись, що ніхто не побаче
Її дрібної сльози
Це хлопчик, в дешевій одежі
Що просто просить води
Батьки зостались в пожежі
І не прийдуть до нього сюди
Його візьмуть в сирітський дім
До інших бездомних дітей
А в серці залишиться образа і гнів
На байдужих, прохожих людей
Його будуть доросліші бити
Знущаючись кожну годину
Но не буде він сліз більш лити
Думаючи про родину
Він стане дорослим, піде служити
Дослужиться до полковника
Не будуть тепер його бити
Піде на пост чиновника
Заробить значний капітал
Буде твердо в кріслі триматись
І над тими хто його ображав
Тепер він буде знущатись
Захопиться цим знущанням
І пощади від нього не жди
Просто бережи себе мовчанням
Бо так буде завжди!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=368347
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 03.10.2012
автор: Олійник Ярослав (Sarab)