Знаєш, сестричко, ми тут чужі,
Не гріють нам крила чужі небеса.
Між квітів сховали гострі ножі
Любов і ненависть, солодка краса.
Де місце свободі — заклята межа,
Замість снів — ілюзії кольорові.
Замість слів — тиша далека й чужа,
Брудна порнографія замість любові.
Хочеться сказати несказанне,
Стерти всю пам'ять із мобіли.
Натомість залишились рани,
Скінчились слова — пробіли_пробіли.
Я знаю, що скоро від цього втечем,
У просторі вічності гризтимем час.
І поміж дерев вогонь із дощем
На наших могилах танцюватиме джаз.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=368293
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.10.2012
автор: Ноїв Ковчег