Так довго не було зими
і теплим вітром знову літо
Так шелестять мов пошепки
проміння сонця через сито
Такою непомітною була весна
Бузковим ароматом вабила, манила
Мов яблуневий цвіт тендітно-чарівна
була, та часу не спинила
Милується душа вечірнім сонцем
Прогрітий хміль п’янить теплом
вже незабаром осінь за віконцем
Розлиється сухим вином
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=368277
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.10.2012
автор: Анн Дріана