Стеля

Творчі  пошуки…
Вони  так  називаються  лишѐ
Тому,  щоб  чужі  «носики»
Не  крапали  свої  кліше.
А  їм  що  –  важко?
Мо’  ні.  Але  деякі  відчайдухи
Із  стіни,  пробачте,  роблять  кашку.
Хоч  не  зачеплять,  навіть,  мухи.
Йой…  Світ  вже  інакший.
Форму  змінив.  Тільки  не  зміст:
Як  були  нахабні  квакші,
То  ще  залишились.  Свій  піст
Реорганізували  у  потрібний  стиль,
І  куштують,  лиш,
                                           Елітну  міль.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=368224
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 02.10.2012
автор: Вальдемар Феруменко