Я не писала вже кілька днів
Та я так само сумую, повір мені
Нема тебе поряд, і це пригнічує
Питання про нас доводить до відчаю.
Часом згадую тебе, всміхюся сумно
Прийти до тебе, сказати буде нерозумно
Чи знаєш ти, як ранком цвіте роса
Отак і я безсило люблю, моя ти краса.
Не можу передать, так якось тяжко
Жити без тебе вже звикла, хоч це і важко
Новий ноутбук відволік мою увагу
Та є лиш прохання: не даруй мені зневагу.
Всміхнись, подивись, пройди поряд
А може в честь свята скажеш слово?
Прийми від мене квіти, нема більш таких гарних
Подивись і з розумієш все в очах моїх печальних.
Там ласка і туга й безмежне кохання
Виплескуй мій сум, якщо можна, до остання.
Тільки ти здатна на такі дії
Ти моє кохання - найгарніше і всесильне.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=368189
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.10.2012
автор: Марія Гвоздікова