Вона пішла цієї ночі...
Поки я спав тривожним сном.
Мабуть, у руки більш охочі,
Що пахнуть медом і вином.
Пішла без слів. Без сцен прощання.
Бо я б її не відпустив...
Вона і перша, і остання,
Єдина. Як же я любив...
Прокинувся уже самотнім,
Старішим наче на життя.
Побіг у напрямку зворотнім,
Але немає вороття.
Упав. Кричав. Благав. Гукав...
Готовий був у світ за очі,
Але одразу ж заблукав,
Бо ти втекла цієї ночі...
02.10.2012
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=368131
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.10.2012
автор: Bullet