Я буду жити долі не в покір.
Без торжества та й ,мабуть,вже без відчаю...
Слова німі.Не вірте їм надмір.
Лише любов по-правді робить вічними.
Вона жива!Лиш дай їй право бути.
Щалений біль на мить хоч приспинити...
Для тебе все.Було простіш забути.
А я люблю й цього не зупинити.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=368025
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.10.2012
автор: Христина Спринь