Я стримую слово…

Я  скривджую  голос  -  пускаю  по  вітру.
До  тебе  нехай  долетить  на  орбіту.

Я  стримую  слово  спонтанно,  раптово.
І  обов'язково  ми  будемо  вдвох.

Дроти  попід  хмарами  стиснули  простір,
На  них  посідали  непрохані  гості.

Приходжу  до  тями,  всміхаюсь  вустами.
Слідкує  за  нами  всіх  люблячий  Бог.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=367906
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.10.2012
автор: Іра Крижановська