А осінь сьогодні, ти знаєш, така як колись
з лушпинням каштанів на вмитому дощиком бруку.
Ця осінь зі мною. Ти знаєш, за неї моливсь,
вона мені знов простягнула без остраху руку.
Ця осінь невпинна, минає пожовклим дощем,
курликанням зграй на гарячий розбещений південь,
захмареним небом і сотнями різних поем,
в яких між рядками написано впевнено: "Вічність".
Ця осінь звучить у мелодіях телеантен,
в скрипковому вальсі, у граціях квітів і неба.
Ця осінь минає, а так її хочеться ще.
І тихо шепоче: "Прийду через рік, якщо треба".
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=367873
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.10.2012
автор: Мак Леланд