Густим рум‘янцем зашарілась осінь,
Жовто-зелені одягнула шати.
Щодня журливо небеса голосять -
Птахи домівку мусять залишати…
І, як ґаздиня, із цебра дощами
Усе довкілля щедро поливає -
Гриби сховались в лісі під кущами,
На клумбах квітів літо спочиває…
Нервує осінь зовсім недаремно,
Вітрами в шибку стукає ночами -
Зима чатує в закутках таємних,
Людей лякає знову холодами…
Нагальна справа – заготівля їжі,
Давно минули в полі вже обжинки,
Лежить поважно сніп соломи свіжий,
Пташки збирають на стерні зернинки…
Стрибає білка з гілочки на гілку,
Тримає в лапках лісовий горішок,
Дрімають вікна в хаті на причілку
У розмаїтті сонячних усмішок…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=367644
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 30.09.2012
автор: ОЛЬГА ШНУРЕНКО