* * *

А  хто,  тоді,  ти  є?
Я,  власне,  сам  не  розумію
Хто  в  голові  моїй  жиє?
Коли  ж  у  прах  славетний  спламенію?
Та  і  до  трясця  кинути  не  варт,
Бо  що,  тоді,  самотня  хижа?
Далебі,  ще  достигне  гарт.
І  чом  би  не  сховатися  у  ді̀жу?
Прошу,  тікай  із  голови!
Ти  ж  там  згниєш.  З  кістками.
Не  тут  закопані  ті  булавѝ,
Які  ще  можуть  керувати  нами!
Тоді  –  до  трясця.  Сірокольорова
Припне  язик  моя  таємна  мова…

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=367606
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 30.09.2012
автор: Вальдемар Феруменко