"В тебе очі грозового неба,
з них ще мить і блискавка злетить".
В тебе очі грозового неба -
фраза ця мені й тепер болить.
Потім говорили:
- Дві криниці.
- Дві безодні чистої води.
- Твої очі, мила, мов зірниці,
що вогнем висвічують сюди.
Вже минуле вдалеч відлетіло,
та чомусь, як в небі загримить,
в мене раптом все здригнеться тіло,
й фраза давня знову заболить.
Синє небо скаламутить хмара,
по землі розкотиться гроза.
Давній спомин, наче Божа кара.
Із очей покотиться сльоза.
В мене очі грозового неба.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=367536
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.09.2012
автор: всесвіт