Минув той час, коли ми були вільні.
Та свіжість гір і мрія полонин.
Вони здались нам чисті і невинні.
Ліси здались в полон гірських вітрів.
Вдихнути запах середини літа
І спів птахів, і аромат лісів.
Як би ж згадати запах мого літа,
Як би ж згадати велеч тих ланів.
Відчути мрію, радість й нашу силу
Й могутні краплі нашого дощу.
Як би ж згадати пісню солов*їну,
Як би ж згадати ту яскраву гру.
Сховати страх, твій біль і почуття
Десь високо у горах чи в кулак.
Як би ж згадати, де сховав життя,
Як би ж згадати, як літає птах.
Спіймати ритм, надію і знання,
Ту мить і шлях, і світло ночі й зір.
Як би ж згадати кроки нашого життя,
І завжди пам*ятати крилату мрію гір.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=367510
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 29.09.2012
автор: Оля Мрій