Від болю хочеться плакати,
зникнути,втікти,зламатись....
Та набридло мені донизу падати,
час вже давно з колін підвестись.
Підняти долоні,доторкнутись до неба,
Посміхнутись планеті і квітам довкола.
І здається більше нічого не треба,
Йти по життю самій.Зіграти своє солло.
Та так жити,щоб на небі зірки,
виклали ім*я великими літерами.
а в житті,щоб не було часу на плітки,
забути про все,змахнути у вись крилами.
Прожити так,щоб було що внукам розповісти,
весь час будувати до мрій драбинку.
Цвісти,процвітати,радіти і всім донести
своєї душі і серця невеличку частинку!(с)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=367460
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.09.2012
автор: Sweet Sweet