Мені тяжко тягатись з Висоцьким.
Отой бард знався в колгоспах на п'ять:
І як вченим картопельку з сальцем,
Огірки, помідори як мать.
Він співав про великих учених,
Яким треба вчитись землю копать!
Сихзатрони мовчать: треба вареник
Із картоплею раз у місяць хоч мать.
От приходить до мене в кагати,
Адже я маю на честь керувать,
Інтелегенти гнилі, вченуваті,
І зразу хочуть довідку мать.
Я кажу: "Працювати без дурнів!
Буду, як завжди, в три перевірять!"
А вони обережно, культурно:
"А нам би только справочку мать!"
Посміхаюсь: яку маю Силу!
Це не є мій гріх: люблю керувать!
"До трьох всім перебрать цибулину!"
Хай цибулю досхочу їдять!
І шанують досхочу мою мать!
Старий рік!
Ти звичайно був лагідний з нами:
Інститути вчили труд шанувать!
Новий рік!
Те, що склалось звично роками,
Ти ж не будеш раптово ломать?
22.11.1980
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=367457
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.09.2012
автор: Левчишин Віктор