Які далекі та водночас близькі
Поцілунки коханих на осінь.
І засиплють їх скоро листки,
Не залишить нічого.
І досить…
А коли ще настануть часи
Для відвертих зізнань, віражів?
І тікати ніяк… Не проси,
Щоб ламали готель вітражів.
Ще можливо дістати й тепла,
Бо до осені, певно, далеко.
Не ламайте безцінного скла.
Залишіть їх
Самотнім
Лелекам…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=367401
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.09.2012
автор: Вальдемар Феруменко