Недолюбила, а нехай...
Розлився твій холодний чай
Підлогою...
У міжнебессі між думок
Знайшовся твій вузький райшток.
Для чого ми
Бездарно крали гаманці
І часто йшли на манівці
На вулиці...
Безногий хворий телефон –
Моє спасіння, твій полон...
Минулося..
Переборщила, та мабуть...
Мої уста його порвуть
Від ревнощів...
Любов минула як напасть...
Коли вже він мені віддасть
Взаємністю..
Недолюбила...як шкода
Була у нас одна біда -
Боялися...
Біль витікає по щоці
Як жаль, що ми були як всі –
Не склалося.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=367348
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.09.2012
автор: Єва Лавінська