Чого ти хочеш, старче?
Почути душу??
Побачити її німе тремтіння
від збудження
й всесвітнього екстазу,
й спостерігати
за отриманням оргазму??
Ти запізнився.
Екстаз уже минув
і збудження пройшло.
Сама ж душа,
отримавши оргазм
померла.
Її уже немає.
Залишилася тільки пустота.
й суцільна порожнеча.
Все інше,
кануло у вічність часу.
Ну, і чого стоїш??
Невже тобі все мало??
Закінчились уже
усі видовища
й забави!!!!
Покинь, прошу!..
Я так не можу більше.
Не зли мене!!
Попереджаю.
За свої вчинки
і наслідки
подальших дій
я не ручаюсь!!
Нема!! НЕМА
НА ЩО УЖЕ ДИВИТИСЬ!!!!
Прошу, облиш.
БЛАГАЮ!!!!..
А він усе стояв
й дивився.
І нагло в очі
посміхався,
а потім раптом
зник.
І все.
Вічність..вічність..вічність....
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=367130
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.09.2012
автор: Fagotyst