Неосяжне.

Цього  вірша  я  вже  писав  
До  цього  кілька  разів...
Рвав  папір,  з  думок  стерав...
Як  на  зло,  бракувало  слів.

Та  враз  вертався  знову,
Шукав  потрібні,  знов,  слова.
Із  римами  заводив  мову,
Щоб  хоч  якось  з'явилась  нова.

Хотів  зачепити  таке,
Що  стосується  багатьох:
Чи  з  землі  нас  не  змете,
Чи  постоїть  за  нас  Бог.

Якщо  судилось  зникнути
Нам  враз,  тоді,  "Вперед!"
Та  я  не  встиг  ще  звикнути,
Що  життя  не  солодкий  мед.

Та,  якщо,  Господь  є  отим,
Хто  шле  всі  напасті  нам,
Тоді  не  хочу  бути  з  ним
Й  не  раджу  власним  синам.

Не  атеїст,  у  дещо  я  вірю,
Знаю,  те  «дещо»  поможе,
Нащо  так  часто  розхитуєш  віру?
За  що  випробовуєш,  Боже?

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=367069
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 27.09.2012
автор: Jim Drake