В автобусах не має людей,
І осінь розвела порожнечу.
Насправді,я тебе не люблю,
Хоч ти мені ще снишся...до речі.
На небі вже не має зірок,
Холодний сніг вкриває узбіччя,
Мене вертає п'яний мій рок,
Мене вбиває наше сторіччя.
Мене гартують біль,цигарки
І нудить від тупого кохання!
З тобою нас вінчають роки,
І перша осінь плаче востаннє...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=367041
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.09.2012
автор: Христина Спринь