Я політи-комп’ютеризована,
Я в реалі, і я сучаснію.
Я в криниці вода газована,
Псевдоблагами онещаснена.
Літаки чисте небо дримбають,
Проводжаю хвости очима.
Та не бачу чогось незримого,
Не знаходжу першопричини.
Я здрібніла, змаліла в цяточку
Я - нікнейм і штрих-код на ньому.
Відпустіть мене з-під сучасності
Хоч на тисячу літ додому.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=367015
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.09.2012
автор: Наталка Янушевич