Ти відлітаєш білим птахом,
Торкнувшись срібного її крила.
Тінь розпласталася над дахом,
У променях медових попливла.
Ти залишаєш свої мрії,
Здіймаючись в безмежну неба вись.
Плекаєш у душі надії,
Бо впевнений, що вернешся колись
Туди, де так тебе чекають,
Молитвою освячують твій шлях,
Через безмежжя простору кохають,
Оспівують у чарівних піснях.
Ти відлітаєш білим птахом,
Торкнувшись ніжного її крила.
Тінь розбивається над дахом
І сиплеться, немов уламки скла… 2012
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=366967
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.09.2012
автор: Lana P.