Зловив я музу за спідницю,
Блакитнооку, білолицю.
Кажу: "Ну, мила музочко, давай,
Мене на віршування надихай".
Вона, собі наливши чаю,
Сказала: "Добре, надихаю.
Про що ж, поет, писатимеш вірші?
Чи про життя? Чи просто... для душі?"
- Про тебе хочу написати,
Про аркуш долі полосатий,
Що все полюють там на муз митці,
Про наші зустрічі з тобой оці...
- Тоді вже, краще вип'ю кави...
Бо, ти диви, й мене прославить
Отой, що у лавровому вінку
Стоїть у графоманськім смітнику.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=366876
Рубрика: Жартівливі вірші
дата надходження 26.09.2012
автор: Андрій Нєстєров