Як холодно, як порожньо тепер,
Коли останнє листя облетіло.
В душі моїй останній спогад вмер,
Що берегла його так неуміло.
І вже нема нічого, тільки дощ
Краплини сірі струшує з хмарин.
І пустка у душі та на землі.
І я – одна. Й ти – знаю, не один...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=366577
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.09.2012
автор: Анно Доміні