На дворі ранок – тишина іще
А ти ідеш – самотня і сумна
Усе навколо радує все менше
Ти знов одна – його з тобою нема
І лиш почуєш дзвінок телефона
Думаєш він – здригається в душі
І легшее стане від його голосу
А на яву лише сни одні
Ти повертаєшся сумна додому
Ну хто б сказав чого душа болить
То є відоме лиш богу одному
Як серце твоє його любить
А він, що сталося не дзвонить
Може не може а може забув
Тобі говорить що одну любить
А сам може собі другу знайшов
Сумніви мучать а у вісні знов
Приходить він а ранком дзвінок
Приїде і воскресне в серці любов
І подарує букет червоних роз
Тобі не треба мудрих слів, обману
І тільки мрію одну твою
Щоб він любив лише тебе одну
І був завжди лише з тобою
P.S. я просинаючись згадую Тебе … а Ти десь далеко холодним ранком ідеш в школу …
Знаю що часто своїми діями даю поводи для різних сумнівів – але я люблю лише одну Тебе!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=366539
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.09.2012
автор: Ruslan B.