Осінь така Осінь…

Осінь  така  Осінь...  
Я  відчула  її  сьогодні,  
Я  побачила  пусті  поля,  
Де  лиш  стерня  колить,  

У  повітрі  ще  чутно  запах    
Згорілого  вчора  листя.  
Це  нагадує  дитинство,  
Збір  урожаю  із  городів,  

Прогулянки  на  природі  
До  рідної  річки,  
Де  помітні  змахи  багряних  крил,  
І  дивні  розмови  з  сухою  травою,  
Посиденьки  на  гіллі  яблуневім...  

Сумно...  що  час  не  повернути,  
А  осінь  не  дає  минуле  забути,  
І  яблунька  та  повалена  
Вітром  безжальним,  
Йому  всеодно  на  спогади  гарні,  

А  я  посиджу  на  місці  
Старенькім  і  ріднім,  
Можливо  пущу  одиноку  сльозу,  
І  далі  в  життя  без  болю  піду,  

Лиш  Осінь  на  крилах  своїх  
Спогади  приносить  буде  сумні.  

     23.09.2012

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=366364
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.09.2012
автор: Журавель Яна