Восени.
Розквітати, як квітка -
Садити зерно
десь у сонячне своє лоно,
Поливати його
дощем із проміння
Щастя,
Полоти бур"яни
незгод, непорозумінь
і болі.
Молитися матінці Долі,
Ростити дрібний паросток
Любові,
гріючи руками,
губами,
сплетеним тілом
із двох.
Так сказав Бог.
Так робитиму я.
І ще сотні таких же,
Поки не стане
Цілий Світ із зерна.
І восени,
Я знову розквітну, як квітка.
А весною -
знову народжу Сонце.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=366359
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.09.2012
автор: LaLoba