Спи, моє стривожене дитя!
Спи! Вже ніч твоя настала,
бо згас смарагд того життя,
Життя, що мама дарувала.
Закрий крізь сльози свої очі,
поринь у сни вже завше мертві.
Блукай у них усі ці ночі,
вбачай мене в своїй пожертві!
Твоє життя засне на вік.
Навчись прощати та кохати!
Й літам тоді почну я лік,
як їх навчишся цінувати!
Дрімай,
Й прокинься знову в лісі!
Знайди загублене життя,
що десь ховалось у завісі,
в завісі болю й небуття.
Шукай його…І спи… дитя!
Ти, спи! Ця ніч тебе простила,
й почувши твоє каяття,
одну ще долю відпустила…
Твою іскринку теж звільнила,
Що так давно тебе, дитя, любила…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=366200
Рубрика: Езотерична лірика
дата надходження 24.09.2012
автор: Silver Snow