Він обіймав тебе і ти була щаслива...
Він ніби вгадував бажання всі твої,
І навіть те, що ти очима лиш просила,
А ти не вірила, що все це не вві сні.
Хоч мріяла про набагато більше,
Та важко було перейти оту межу...
Попереду було най цікавіше,
Але вирішила: “Ніколи не скажу!”
Ніколи не розкажеш, бо злякалась –
Побачивши, що все в твоїх руках,
І що ніколи у ньому не помилялась...
Усе це щастя викликало непідробний жах.
А за той страх доля жорстко покарає,
Не можна нехтувати шанс останній свій...
А шанс останнім був – тепер то ти це знаєш,
що пропустила шанс, коли був майже твій... 11.08.2006
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=366159
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.09.2012
автор: Яна Бім